Життєпис.Рефлексії

syrok_re @ 2009-11-11T12:51:00

2009-11-11T10:52:07Z

Останнім часом багато говорять про піар. Приїхавши в Індонезію я теж дещо про це зрозуміла. Балі – це суцільний піар. Як там у рекламі? Безкрайні пляжі з білосніжним піском, оточені пальмами. Угу, все так. Пляжі є, пісок і пальми теж. Але ціни в готелях 4-5 зірок невиправдано завищені (звісно, це не проблема острова). Проблема острова в тому що він аж ніяк не відповіає іміжу райського місця. Звісно є щось сакральне в тогму як балійці готують кощички з квітами і їжею ля своїх богів, а потім ставлять біля порогу. Так переживаєш, аби не наступити на них. Але коли дивишся на те, як під час храмової церемонії готують до жертвоприношення свиню, порося, гусей, козу і маленького цуцика, починає обдавати холодним потом. Як можна втопити тварину? І наскільки розумно робити це в сучасному суспільстві?

Тут ніхто не поспішає. Мали нагоду порівняти мережевий Novotel і маленький на 9 номерів готельчик, що належить шведу-експату та його партнеру з о.Яви. Останній виявися затишнішим, їжа смачнішою, масаж дешевшим. В Novotel замість морозива тобі пропонуватимуть тірамісу, зі стелі падатимуть жуки невідомого походження. А персонал або зовсім не може пояснити своєї думки, або відверто набридає розмовами.

Люди – найважливіше. Нормальною на Балі є зарплата 100 дол. На місяць. Приблизно стільки ви заплатите за ніч в багатозірковому готелі і гроші ці підуть на підтримку французької чи іспанської економіки. В курортних містах, майже як в Єгипті, вивіски дублюються російською. Персонал може розказати купу історій про росіян, які гарні у них жінки і які деспотичні чоловіки. Наші всюди ведуть себе однаково. На Балі, наприклад індуїзм, а от на сусідньому острові Ломбок мусульманство. На Балі приїжджають усі – з Яви, Ломбока, Суматри в пошуках роботи. І відверто не люблять вас. В багатозірковому готелі нормально, якщо по пляжу будуть ходити діти і пропонувати купити браслет за «вандолла» і жіночки з кращими у світі саронгами. На ваше ні, вони відповідатимуть очікуванням за 5 хвилин прийдуть знову. Охорона готелю закриває на це очі, бо всім треба працювати. В результаті ти забуваєш, що не в Криму і пробираєшся до моря дуже швидко, аби не попастись на очі дітям.

А, море. Точніше океан. Приливи-відливи – це нормально. Вода відходить на кілька десятків метрів. Нам пощастило, що прилив був вдень. Гірше було, що на дні дрібненькі обломки ракушок і зелені водорості. А все решта було прекрасно!

syrok_re @ 2009-11-05T16:25:00

2009-11-05T14:29:02Z

А чого всі забули про природний імуномодулятор сало? Ми от думаєм дорогою додому купити тигрового бальзаму і мазі "звьоздочка", а то всяка ця оксолінова мазь - фігня. Звьоздочка - наше всьо. А ну да, і повязок погламурнєє.

syrok_re @ 2009-11-04T09:42:00

2009-11-04T07:55:21Z

Cидіти в 40-градусну спеку на Балі, жувати жарені каштани і згадувати все, що знаєш про чуму трохи дивно. Але краще сидіти тут, де теплій океан і прекрасна природа, люди не носять маски і можна спокійно пити воду, аніж в Україні. Нам з чоловіком щоразу випадає дивна нагода - коли ми були на Кубі, з"явилось повідомленння про свинячий грип в Мексиці. Батьки дзвонили, переживали, просили не їсти свинину (на Кубі її і так нема). Тепер, коли ми на Балі - грип в Україні і батьки знову дзвонять і радіють, що ми поїхали. Забагато переживань. Коли я їхала з України у мене було спокійне повноцінне життя - житло, друзі, робота. Тепер друзі хворіють, в тому числі панікою, рідна газета не виходить, бойкоту, вимага зарплату, в країні чума, чи що там. Життя змінилось за один день. Я мала час подумати про це все, коли ми сьогодні виходили в море ловити рибу. Чим ще займатись посеред моря 4 години? Я вирішила, що можу лишити все, як є. Там в Україні. Можна лишитись тут, або в Сінгапурі, можна поїхати в Австралію. Я просто не хочу грати в політичні ігри. Спекулювати на здоров"ї неетично. Хоча яка тут етика, суцільний піар.

по просьбам трудящих

2009-10-16T09:23:38Z

syrok_re @ 2009-09-25T17:15:00

2009-09-25T14:35:29Z

Відповідаючи на найпопулярніше за останній тиждень питання - так, зі мною все добре. Життя у шлюбі, як і на Марсі однозначно є і воно просто чудове. Прокинувшись в свій перший подружній ранок я подумала: "Як же прекрасно, що це все нарешті закінчилось". Можна не думати про святкове меню, церемонію, не циклитись на порадах родичів щодо зачіски, музики, обрядів. Це було найскладніше випробування і в якийсь момент я ледь не збожеволіла. Проте маю купу нових знань. Наприклад, для себе я виділила 3 типи весільних суконь:
1. Піроженка. Найпоширеніше - це коли наречена схожа на фарфорову ляльку, в сукні купа кругів і розочок на грудях, а в зачісці діадема/віночок/живі квіти. Під кінець весілля подол того плаття брудний або обірваний.
2. Рибка - хоча мені вонобільше схоже на русалку. Це коли плаття вузьке, а розширюється внизу, імітуючи хвіст. Пасує тільки високим жінкам з вузькими бедрами В Україні таких не багато, тому плаття не користується популярністю.
3. Ампір - досі не розумію, чому його так називають. Але цю кодову назву знають в кожному салоні. Це такі вузенькі сукні, в яких пояс знаходиться під грудями. Як правило, їх купують вагітні наречені, бо вони трохи приховують живіт. Але сам вибір сукні про все говорить
Ще один цікавий факт - на роботі двоє хлопців посперечались, що після весілля я одразу поїду в весільну подорож. Я не поїхала - тепер один другому щодня дає щолбан. Цікаво!

syrok_re @ 2009-09-02T11:09:00

2009-09-02T08:23:50Z

Нарешті дощ і грузинська музика. Лишилось 16 днів до просто ще одного дня в житті. Все навколо мене крутиться, як при перемотці в старих відеомагнітофонах. Цікаво, скільки невикористаних можливостей залишиться в цьому житті. І чи правда життя після весілля змінюється?
Дощі нагадують ту поїздку в Камбоджу на початку сезону дощів. Коли земля перетворюється на озеро, коли дощ стоїть стіною і земля висихає за кілька хвилин. Цікаво, а в Непалі вже холодні ночі?

syrok_re @ 2009-08-30T17:00:00

2009-08-30T14:03:58Z

Як я маю відреагувати, якщо перед днем Незалежності була зустріч однокласників, один з яких точно знав, що я була в місті, але мене на цю зустріч не запросили?
Я пішла від них після 9 класу, але чи означає це, що ми не вчились разом?
Що мені не цікаво дізнатись, хто скільки дітей народив, хто з ким женився/розійшовся?
Мені не цікаво розказати, чим я весь цей час займалась (ну це дійсно мало кому цікаво)?
В мене є декалька теорій:
перша: вони забули, що я вчилась з ними, не дивлячись на те, що я булу старостою (про таких забувають швидко)
друга: нема ніяких спільких спогадів, я не приймала участі в їхніх приколах
третя: хтось вирішив, що я загордилась/вийшла заміж/забула за них
Кожна з цих теорій є правдою частково і частково є повною лажею, бо влаштовувати зустріч випускників вибірково - це не цікаво.

syrok_re @ 2009-08-16T10:08:00

2009-08-16T07:10:10Z

Вчора сталось багато подій, які трапились зі мною вперше. Ми переїхали в нашу квартиру. В мене вперше збігло молоко на електроплиту, коли я вперше варила манну кашу. Таких дріб"язкових, але важливих для мене подій буде ще багато. Але так прекрасно снідати на на своєму балконі, дивлячись, як починається день у хлопців, що ганяють у футбол на стадіоні, у волейбольної команди, яка готується до гри. І хоч поки ми живемо серед коробок, і розібраних меблів - тут мені найкомфортніше і найкраще.

syrok_re @ 2009-08-03T21:33:00

2009-08-03T18:46:06Z

Вперше в житті мені стало байдуже до свого дня народженн. Раніше було сумно, в дитинстві, навпаки - радісно. А вчора я навіть не думала, чи привітають мене друзі і знайомі. Ті, хто привітали - дякую, хто не привітав - теж дякую, принаймні, це не було лицемірством. Навколо так багато подій, що я не встигаю переживати. Головне, що цей день був тихим, спокійним і поряд були ті, кого я люблю.
Дякую всім!

Редактори відбивають кавалерів

2009-07-08T08:16:44Z

В той час, як я до 2.30 ночі писала текст для редактора нашого профільного щотижневика, я наснилась редактору. Нижче наша з нею розмова. Поки я працювала, вона відбила в мене кавалера

Вв

kabirova (10:37:48 8/07/2009)

ты мне сегодня снилась

Re (10:38:00 8/07/2009)

и что же?

Re (10:38:13 8/07/2009)

это потому что я не спала и писала текст

kabirova (10:38:22 8/07/2009)

типа ты приехала ко мен в Бердичев. мы стоим в моем подъезде на лестничной площадке и ты рассказываешь про своего кавалера

Re (10:39:09 8/07/2009)

прикольно же ты меня представляешь - я и кавалер. У меня его уже сто лет не было, только Паша

kabirova (10:39:11 8/07/2009)

а он у тебя - директор кукольного театра (это наверное мне фильм про Буратино навеял. там же карабас барабас - директор текатра. Ваня этот фильм раз 5 за день прокрутить может) )

kabirova (10:39:28 8/07/2009)

а потом вдруг я оказываюсь в киеве с твоим кавалером

Re (10:39:29 8/07/2009)

)))))))))))))) супер

Re (10:39:38 8/07/2009)

и что дальше?

kabirova (10:39:42 8/07/2009)

а он - как раз в моем вкусе - стильный, стройный брюнет

kabirova (10:40:00 8/07/2009)

любоптно, что на улице - лето. а он в демисезонном пальто и шарфе

Re (10:40:22 8/07/2009)

я таких люблю. Ах, шарф

kabirova (10:40:25 8/07/2009)

и мы с ним шатаемся по разным кафешкам

Re (10:40:33 8/07/2009)

сразу видно - творческий человек

Re (10:40:47 8/07/2009)

ты у меня во сне отбила кавалера

Re (10:41:03 8/07/2009)

любопытно

kabirova (10:41:05 8/07/2009)

и вроде как у меня какие-то сипатии к нему возникают, но я понмиаю, что он же - твой мужчина.

kabirova (10:41:19 8/07/2009)

дальше не помню. начала просыпаться.

kabirova (10:41:28 8/07/2009)

секса вроде не было

Re (10:41:45 8/07/2009)

та ладно, Наташа, я знаю, что ты влюбилась и отхапала его

kabirova (10:41:52 8/07/2009)

главное, что я сроду не торчала в подъезде на площадках

Re (10:42:08 8/07/2009)

супер. Он мой мужчина и отбить егониззя, но секс мог быть?

kabirova (10:42:20 8/07/2009)

и ты такая в бердичеве, в голубых бриджах

kabirova (10:42:31 8/07/2009)

я ж говорю, секса не было

kabirova (10:45:16 8/07/2009)

вот такой сон. наутро я была в шоке. это при том, что мне вообще редко что-то снится

kabirova (10:45:31 8/07/2009)

а утром, когда я переходила дорогу меня сбила маршрутка – прикинь

kabirova (10:46:40 8/07/2009)

падаю и думаю - вот сука, она не тормозит, щас по мне ещё и колесами проедет, это наверное больно

kabirova (10:48:51 8/07/2009)

так что ты во сне - была предупреждающим моментом. теперь буду знать. если снится Регина - быть беде )

Якщо я вам снитимусь - будьте уважні, вас може збити маршрутка

syrok_re @ 2009-07-07T14:33:00

2009-07-07T11:38:14Z

Вирішила перечитати розповіді О.Генрі. І це найпрекрасніші емоції за останній місяць. Дуже раджу в боротьбі з кризою

syrok_re @ 2009-06-11T13:49:00

2009-06-11T10:54:16Z

від цієї клятої спеки в мене розпухли ноги (чи після йоги???) і страшенно хочеться спати, а відтак каву п"ю літрами. І де це ядське прекрасне і квітуче літо? Отам за вікнами, куди до 23.00 виходити не рекомендовано. А можна мені кламат-контроль вбудувати в наступній реінкарнації? ну будь-ласочка!!!

Семантика ні до чого

2009-06-07T09:14:23Z

Слова "думаю", "мабуть", "можливо", "пожалуй", "наверное", "возможно", "скорее всего", "полагаю" вживають лише для того, щоб не сказати "ні". Суцільне словоблудство

syrok_re @ 2009-06-06T16:14:00

2009-06-06T13:34:30Z

З днем журналіста!
Подарунки ньюзмейкерів стають дорожчими. Чим краще знаєш товарісчів і їх бізнес, тим більше вони хочуть здаватись кращими, ніж є насправді. Від цього і подарунки, "щоб журналісти оцінили нашу лояльність". А король-то голий!
Хоча подарунки - індикатор того, в кого ще залишились гроші, в тому числі і на піар. А дехто з тих, в кого рекламні бюджети були мільйонними тепер не може розплатитись і тому вимушений все пояснювати в суді.

syrok_re @ 2009-05-03T18:54:00

2009-05-03T16:09:50Z

Спіймала букет нареченої, точніше він мене спіймав. Я стояла позаду всіх дівчат. І просто подумала, що судячи з того, на якій відстані стоїть наречена и того в якій руці вона цей букет тримає, то він аккурат пролетить в мене над головою і впаде позаду. Так і трапилось. Я просто підняла його з підлоги. Дивне відчуття - кажуть, твоя доля тебе і в мішку знайде. Так що Бог шельму мітить

syrok_re @ 2009-05-02T23:33:00

2009-05-02T21:08:20Z

Якби я коли-небудь мріяла про те, яким має бути цей момент мого життя - мабуть я би вигадала такий сценарій. Хоча, коли це відбулось насправді, я дійсно не очікувала. Але момент був того вартий - Куба, білосніжний пляж на узбережжі Атлантичного океану, сонце, що сідає за океан, два мохіто, - і ця фраза, після якої все міняється мабуть для кожної дівчини. Хоча я і не одразу це зрозуміла. Така собі межа в житті. Думаю, заміжжя якраз від слова " межа" :)

syrok_re @ 2009-04-05T02:03:00

2009-04-04T23:07:54Z

Сьогодні отримала першу премію в журналістиці, в номінації страхування на Pressзвании. Страшенно рада, всі журналісти працюють заради визнання і, отримуючи його ми розуміємо, що це все недарма. Зустріла багатьох хороших, і не дуже людей. Приставучих конкурентів і порсто прекрасних товаришів.
Хай вам у житті все вдаєтся, тільки так щоб перед тим ще добряче попрацювати. Бо робота, за яку не довелось долати перешкоди не є такоюв же й цінною

syrok_re @ 2009-04-01T00:54:00

2009-03-31T22:12:24Z

Ми завжди говоримо про пріоритети і цінності. Скільки б років мені не було, які б бажання в мене в голові не народжувались, найвищою цінністю була людина, кохана людина, сім"я. Але найбільш чітко я зрозуміла це недавно. В житті людини немає нічого - робота, якою б класною і матеріально вигідною вона не була - це не константа, суспільна думка - взагалі маячня, основана на задрості і недовірі, друзі - переїжджають в інші міста, одружуються, віддаляються, а я залишаюсь. Найбільший біль, коли коханому погано і ти нічим допомогти не можеш, навіть просто бути поряд. Паскудство і все. Але я не здаюсь, тому доведеться відійти, заспокоїтись і почати знову, чим більше стараєшся, тим вища вірогідність того, що все вийде. Мені в житті просто так нічого ще не давалось, а якщо і давалось, то так легко і зникало з життя. Тримайся, все вийде, я поряд, лише за тисячу кілометрів. А якщо цього разу не вийде - завтра буде і завтра все буде добре. І це не тільки тому, що я невиправний оптиміст :)

syrok_re @ 2009-03-30T23:37:00

2009-03-30T21:14:00Z

Сьогодні я вперше сходила на фільм сама. Це була підбірка романтичних короткометражок "Магічний Париж" в Жовтні. Люблю ходити в кіно, коли робочий день не закінчився, а час для побачень ще не настав :) А короткометражки супер. Раджу.

syrok_re @ 2009-03-29T12:47:00

2009-03-29T09:46:25Z

На дворі так сонячно, а під вікном розквітли первоцвіти. Тілько от Паша поїхав у відрядження. Як виявилось, дивитися недільні ранкові комедії насамоті не так вже й цікаво :(

syrok_re @ 2009-03-20T18:24:00

2009-03-20T16:43:15Z

Нещодавно брала інтервью в одного австрійського менеджера украиїнської страхової компанії з європейським корінням. Милий дядечко, любить пожартувати, розказати якусь баєчку, прицьому хороший професіонал і страшенний гурман. Неодружений. Дивно, Австрія країна, яка пропагує і відстоює сімейні цінності, а тут - неодружений. Виявляється, він не хоче мати дружину-домогосподарку, хоче аби дружина була йому пратнером. При цьому австрійки його не влаштовують, бо "вони негарні, занадто емансиповані і самовпевнені". Але ж він хоче, аби поряд була незалежна жінка, яка може бути пратнером. В чому проблема? Українські жінки переважно охочі до грошей і "дозволяють чоловікам знущатись над ними". Не можу не погодитись. При цьму в роботі він власник, всі співробітники мусять віддавати йому весь свій час і робочий і вихідні дні. Він любить, коли все робиться саме так, як він хоче і саме тоді, коли він хоче, а краще за мить до того, як він захотів.
Окрім цього серед моїх знайомих є досить багато успішних дівчат і жінок, які мають чудову роботу, пристойну зарплату, матеріальні блага, шикарну зовнішність, але досі залишаються самотніми. Причина? Розчарування в першому шлюбі, чоловік не зміг змиритись з її кар"єрним ростим і власною нікчемністю, болюча зрада коханої людини, з якою живеш кілька років, смерть вірного товариша. Та що завгодно. При цьому ці жінки шалено хочуть закохатись, знайти того єдиного і прожити з ним все життя. Вони стали сильними, щоб так намагатись стати слабкими для когось. Одне із запитань, які я можу задавати кожній з них - "як твій кіт?". І вони чесно розказують про життя муркотика в міських джунглях. Останній приклад - подруга їде у відпустку на спа-курорт. За дивним збігом обставин туди, але в інший готель їде один з претендентів на місце в її житті, проте в нього там ділові зустрічі. Вона нічиться на сеансах аюрведи в надії, що прийде вечір, і вони проведуть його разом. Ввечері виходить, що у нього терміновий похід в сауну з партнерами і о 2 ночі він дзвонить їй п"яним. Ображена жінка схожа на цунамі. І чому ж, чим вище по драбинці особистісного і матеріального росту ми вибираємось, тим складніше знайти на цьому поверсі пристойного чоловіка. Є у мене підозра, що там вище іх ще менше, а ліфт їздить лише в одному напрямку. Секс - без обов"язків не їх варіант. Дівчата насправді цінують себе більше, аніж можна подумати. В деяких із них сексу не було 10 місяців чи навіть більше року.
Колись у коледжі у нас були дебати: "Що спочатку сім"я чи кар"єра?". Я відстоювала позицію "сім"ї". Моя команда тоді перемогла. Так склалось і вмоєму житті, стабільні особисті стосунки стали запорукою професійного росту. Незадоволеність допомагає тільки тим істеричним творчим людям, які практикують сублімацію. Для мене ж, коли я щаслива, набагато простіше працювати з іншими нервовими і незадоволенними життям людьми.
Якщо ви запитаєте мене, чи торкнулась мене криза - я скажу, що торкнулась виключно моїх доходів, для нас криза стала лише перевіркою наших стосунків на міцність

syrok_re @ 2009-03-09T00:19:00

2009-03-08T22:26:45Z

Ті, хто знає мене поза ЖЖ, знають, що я страшенний консерватор і не люблю змін в музичних уподобаннях, інтер"єрі, одязі. Я ніколи не міняю улюблені кафе, роботу і ніколи не міняю нічого в зовнішньому вигляді. Вчора сталось щось дивне - я зважилась позбутись більше 20 см волосся. Не скажу, що мені тепер це подобається, але я не шкодую. Я відношусь до того типу людей, яким важко зважитись на щось, але якщо вже я зважусь, то не шкодуватиму, що зробила саме так.
Ще однією подією в ці дні стала нова картина. Полосатий кіт в червоному шарфі і з червоною парасолькою намагається захиститьсі від дощу з риби.
Подарунком до 8 березня став острів Свободи. Дехто думає, що це Манхеттен, але решта знають що це Куба :))) Казати, що я безмежно рада було би лишнім, бо хто би не був щасливим такому подарунку!!! Ложкою дьогтю стала простуда, яка таки вхопила Пашу. Я зробила йому такий "подарунок" 23 лютого, він мені 8 березня. У Бога схиблене відчуття справедливості, хіба ні?

syrok_re @ 2009-03-08T23:50:00

2009-03-08T22:12:38Z

Незважаючи на фін.кризу журналістів досі задобрюють подарунками. З моральної точки зору може це і виглядає як задобрювання або хабар, але я ніколи не ставилась якось по-особливому до тих, хто дарує подарунки і зневажливо - до тих, хто цього не робить. Так от одна страхова компанія на 8 березня подарувала торт із Репризи. У п"ятницю в мене був вихідний, але весь бек-офіс працював, ну як працював, святкував. Я приїхала за тортом, він стояв у холодильнику у приймальні гендиректора. Поки я розібралась з листами і рештою дурні торта вже не було. Я чесно обійшла всі кімнати, де було святкування - мій торт з листівкою "Для Регіни Дацюк" сам відкрив холодильник і пішов в гори. Не те, щоб я шкодувала за тортом. Я шкодую за тим, що доводиться працювати з такими ницими людьми. У нас працюють не найбідніші люди і кожен може собі дозволитьи торт, але дехто дозволяє собі вкрасти чужий торт. Це викликає недовіру і підозру до того, з ким сидиш за сусіднім столом. А підозра породжує страх, страх ненависть, а ненависть...(ну ви знаєте).
Чоловіча частина редакції напередодні влаштувала нам свято. Більди зробили колажі з фоток нашого останнього корпоративу і розвішали по всій редакції, намалювали плакат, як у школі (він висить поряд з ялинкою, яку всім ліньки розібрати) і подарували всім фіалки і книги. "Книга - найкращий подарунок" - казала мама, коли я ходила до школи. А ще я так виправдовувала себе, коли забувала купити подарунок однокласниці і дарувла якусь книжку, яку вже сама прочитала. Але наші чоловіки підійшли до справи серйозно. Тим, хто пише про харчову промисловість подарували "1001 спосіб приготування самогону", тим, хто ніяк не одружиться і чий вік можна взнати по довжині спідниці "Як продати себе дорожче", одній моїй колезі "Клуб колишній дружин". Моя книга "Секс-адаптация в мегаполисе". Книга про те, як дві ідіотки ведуть розмови про чоловіків, секс і ...все. Ось деякі глави:
Сколько мне можно ждать или Когда его стоит бросить?
Куда деть любовника, с которім закончились отношения, - может предложить подруге?
Современный брак становится интрижкой
Попытка замужества или еще раз о Мазохизме
Как бы не перепутать хороший секс с любовью?
Любовь не повод жить вместе
Живем отдельно, отдыхаем вместе - чьи деньги тратим?
Направду, у мене в офісі більшість так і не зрозуміло мого рішення жити з чоловіком. Вони кажуть, що я ще дуже молода, аби приносити себе на вівтар хатньої роботи і мушу насолодитись життям, аби потім не шкодувати.
Суть в тому, що книга абсолютно не цікава, але має плюс - на ній добре гадати. Ну знаєте, коли задаєш питання і кажеш сторінку і абзац, а потім читаєш відповідь. Виходить дуже цікаво. Комусь погадати?

syrok_re @ 2009-02-20T10:02:00

2009-02-20T08:06:16Z

В мене тут кава і диск, який не слухала років 6. Це після ночі, сповненої жахливими снами. І більше нема чого вам сказати, бо всюди тепер зима. Залишився тиждень до кінця зими, а я так і не хворіла простудою. Чи свідчить це про психологічну стійкість до навколишніх проблем? А ще я хочу мовчати з учорашнього вечора, мені просто нічого сказати світові і тим, хто поряд у відповідь. Я краще помовчу. У деяких монастирях дають обітницю мовчати 40 днів. Протягом цього часу людина має сконцентруватись на своєму внутрішньому світі і почути себе та зрозуміти, що саме їй варто сказати навколишньому світу.

syrok_re @ 2009-02-09T10:54:00

2009-02-09T09:07:04Z

Снилось, що бабуся збирала сливи, агрус, малину, а дідусь викорчовував дерево і відносив кудись далеко від мене. Коли мені сняться такі сни - я знаю, це не просто так. Якась основа мого життя скоро зникне.