В той час, як я до 2.30 ночі писала текст для редактора нашого профільного щотижневика, я наснилась редактору. Нижче наша з нею розмова. Поки я працювала, вона відбила в мене кавалера
 

Якщо я вам снитимусь - будьте уважні, вас може збити маршрутка
 

Вирішила перечитати розповіді О.Генрі. І це найпрекрасніші емоції за останній місяць. Дуже раджу в боротьбі з кризою

від цієї клятої спеки в мене розпухли ноги (чи після йоги???) і страшенно хочеться спати, а відтак каву п"ю літрами. І де це ядське прекрасне і квітуче літо? Отам за вікнами, куди до 23.00 виходити не рекомендовано. А можна мені кламат-контроль вбудувати в наступній реінкарнації? ну будь-ласочка!!!

Слова "думаю", "мабуть", "можливо", "пожалуй", "наверное", "возможно", "скорее всего", "полагаю" вживають лише для того, щоб не сказати "ні".  Суцільне словоблудство

З днем журналіста!
Подарунки ньюзмейкерів стають дорожчими. Чим краще знаєш товарісчів і їх бізнес, тим більше вони хочуть здаватись кращими, ніж є насправді. Від цього і подарунки, "щоб журналісти оцінили нашу лояльність". А король-то голий!
Хоча подарунки - індикатор того, в кого ще залишились гроші, в тому числі і на піар. А дехто  з тих, в кого рекламні бюджети були мільйонними тепер не може розплатитись і тому вимушений все пояснювати в суді.

Спіймала букет нареченої, точніше він мене спіймав. Я стояла позаду всіх дівчат. І просто подумала, що судячи з того, на якій відстані стоїть наречена и того в якій руці вона цей букет тримає, то він аккурат пролетить в мене над головою і впаде позаду. Так і трапилось. Я просто підняла його з підлоги. Дивне відчуття - кажуть, твоя доля тебе і в мішку знайде. Так що Бог шельму мітить

Якби я коли-небудь мріяла про те, яким має бути цей момент мого життя - мабуть я би вигадала такий сценарій. Хоча, коли це відбулось насправді, я дійсно не очікувала. Але момент був того вартий - Куба, білосніжний пляж на узбережжі Атлантичного океану, сонце, що сідає за океан, два мохіто, - і ця фраза, після якої все міняється мабуть для кожної дівчини. Хоча я і не одразу це зрозуміла. Така собі межа в житті. Думаю, заміжжя якраз від слова " межа" :)

Сьогодні отримала першу премію в журналістиці, в номінації страхування на Pressзвании. Страшенно рада, всі журналісти працюють заради визнання і, отримуючи його ми розуміємо, що це все недарма. Зустріла багатьох хороших, і не дуже людей. Приставучих конкурентів і порсто прекрасних товаришів.
Хай вам у житті все вдаєтся, тільки так щоб перед тим ще добряче попрацювати. Бо робота, за яку не довелось долати перешкоди не є такоюв же й цінною

Ми завжди говоримо про пріоритети і цінності. Скільки б років мені не було, які б бажання в мене в голові не народжувались, найвищою цінністю була людина, кохана людина, сім"я. Але найбільш чітко я зрозуміла це недавно. В житті людини немає нічого - робота, якою б класною і матеріально вигідною вона не була - це не константа, суспільна думка - взагалі маячня, основана на задрості і недовірі, друзі - переїжджають в інші міста, одружуються, віддаляються, а я залишаюсь. Найбільший біль, коли коханому погано і ти нічим допомогти не можеш, навіть просто бути поряд. Паскудство і все. Але я не здаюсь, тому доведеться відійти, заспокоїтись і почати знову, чим більше стараєшся, тим вища вірогідність того, що все вийде. Мені в житті просто так нічого ще не давалось, а якщо і давалось, то так легко і зникало з життя. Тримайся, все вийде, я поряд, лише за тисячу кілометрів. А якщо цього разу не вийде - завтра буде і завтра все буде добре. І це не тільки тому, що я невиправний оптиміст :)

Сьогодні я вперше сходила на фільм сама. Це була підбірка романтичних короткометражок "Магічний Париж" в Жовтні. Люблю ходити в кіно, коли робочий день не закінчився, а час для побачень ще не настав :) А короткометражки супер. Раджу.